Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Програма емпіричного соціологічного дослідження на тему: Відповідність освіти молоді їхнім життєвим потребам  І. Методологічна частина 1.1. Обґрунтування проблеми дослідження. Найважливішим компонентом духовного життя виступає система освіти, яка повязана з реалізацією процесу поширення знань. Вона охоплює діяльність реально сформованих суспільних інститутів, які здійснюють підготовку молоді до життя на основі отриманих знань в дошкільних дитячих установах, в середніх спеціальних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Значення освіти в житті людини зростає, і тому вона не може обмежуватися лише періодом навчання. Нагальна потреба в постійному підвищенні рівня знань привела до появи такого цікавого феномену в суспільному житті, як безперервна освіта. Цей процес супроводиться пошуком нових форм і методів навчання, що сприяють правильному формуванню наукового світогляду, більш глибшому розумінню економічних, соціальних змін, що відбуваються.Освіта - це один з найдавніших соціальних інститутів, що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навики, готувати нові покоління для життя, готувати субєктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством. У сучасному світі освіта - складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, усвоєння і перероблення знань і соціального досвіду. Освіта є певна система навчальних і виховних закладів, що здійснюють різноманітні форми залучення їх досвідів в усвоєння багатств культури. Освіта інтегрує різні види навчальної і виховної діяльності, їх зміст в єдину соціальну систему, орієнтує їх на соціальне замовлення, на соціальні потреби людства. Серед соціальних інститутів суспільства сучасної цивілізації освіта займає одну з провідних позицій. Адже благо людини, становище культури та духовності в суспільстві, темпи нкономічного, науково-технічного, політичного і соціального прогресу саме і залежать від якості і рівня освіти. Навчання, уміння, вивчення, та інші поняття, терміни використовуються для забезпечення навчального процесу.Основи вихованості людини, її працелюбність та багато інших духовних якостей закладаються ще з раннього віку.Молодь вступає в життя - трудове, суспільно-політичне, маючи, як правило, повну середню освіту. Тим не менше не можна випускати з поля зору суттєве відставання загальноосвітньої підготовки молоді від сучасних вимог. Значні розбіжності є в якості освіти, залежні від соціальних факторів: в спеціалізованих школах з поглибленим вивченням окремих предметів вона вища, аніж в звичайних масових; в міських школах вища а ніж в сільких. Сьогодні школа розширює сферу своєї самостійності, збільшилась багатообразність форм її роботи, зявилися незвичайні і, здавалося б такі, що відійшли в далаке минуле, гімназії та ліцеї. Дані конкретних досліджень показують, що ці нововведення були сприйняті громадськістю позитивно. Особливе місце в збагаченні інтектуального потенціалу країни належить вищій школі. Необхідні серйозні зміни і в змісті, і в напрямках, і в структурі її діяльності.Перед вищою школою стоїть ряд невідкладних проблем. Перш за все дуже хвилює якість навчання. Процес підготовки професійних “напівзнавців” з вищою освітою зайшов дуже далеко. Одна з найсерйозніших перешкод на шляху розвитку вищої школи - відсутність тісної інтеграції науки і навчального процесу, особливо у вузах, що готують спеціалістів для нових і авангардних технологій, наукомістких підприємств.Вагомим показником якості спеціаліста вищої кваліфікації є звернення до духовності, до загальнолюдських цінностей, до багатства світової культури. Соціологічний аналіз проблем розвитку освіти підтверджує, що освіта виступає як ін...